Факультет мистецтв: навчально-педагогічна практика під час війни Posted on 18.04.202219.04.2022 by Величко Андрій Нещодавно на факультеті мистецтв відбулася підсумкова конференція за результатами проходження навчально-педагогічної практики з технології викладання мистецтва та методики етики, естетики магістрантів групи мСОММ-11. Традиційним майданчиком набуття компетентностей з педагогіки перформансу постала Тернопільська ЗОШ І-ІІІ ступенів №16 ім. В. Левицького (директор – Базунова Руслана Романівна). Досвідченими наставниками магістрантів були вчителі-методисти: Герман Галина Іванівна (християнська етика) і Безкоровайна Ірина В’ячеславівна (мистецтво).Непередбачувана ситуація визвольної війни безпрецедентно загострила увагу магістранта на вразливій душі підлітка і зумовила особливості навчального процесу як антропопрактики організації співбуттєвого середовища любові. У події духовної зустрічі практикант-попутчик уважно і ненав’язливо пропонував ефективні шляхи особистісної формації учню-мандрівнику відповідно до ініціального, функціонального і трансцендентного рівнів. Ефективним чинником реалізації цього завдання виявилась технологія селф-коучингу (самонаставництва) у плеканні особистості за принципами поступового трансформування класу у Agile release train (ART) – команду з кількох Agile-персон. Вони працювали над досягненням особистої мети кожного члена команди, упроваджуючи методики Kanban і Scrum.Під час проведення інтегрованих уроків з християнської етики і мистецтва у формі відеоконференцій (через Zoom чи Google Meet) чіткої систематизації потребували ментальні карти дистанційного навчання, вибір платформи, графік прямих трансляцій, формат завдань на мейл чи у Viber. Так, серед індивідуальних завдань до теми «Дві заповіді любові» учням 8-х класів пропонувалось створення перформансів, сюжетною основою яких слугувало Перше послання апостола Павла до коринтян:«4 Любов довготерпить, любов милосердствує, не заздрить, любов не возвеличується, не надимається,5 не поводиться нечемно, не шукає тільки свого, не рветься до гніву, не думає лихого,6 не радіє з неправди, але тішиться правдою,7 усе зносить, вірить у все, сподівається всього, усе терпить!8 Ніколи любов не перестає!» (1 Петр. 13: 4- 8).Класичні аудіовізуалізації біблійного тексту надихали сучасного підлітка на епістемологічне осмислення сучасної військової хроніки: