Цьогоріч, з 9 лютого по 20 березня, магістранти спеціальності А4.13 Середня освіта (Мистецтво. Музичне мистецтво) проходили педагогічну практику в загальноосвітній школі I-III ступенів №16 імені Володимира Левицького і академічному ліцеї «Генезис» міста Тернополя. Означена подія відбувалася в ситуації не лише перманентного стресу повномасштабної війни, але й переходу освітньої системи України, зокрема профільної старшої школи, до більш структурованої, практичної та безпечної моделі розвитку.
У виступах практикантів на підсумковій конференції зазначалося, що головний акцент у сучасній профільній освіті зміщується на створення умов для безстресового формування навичок співпраці та відповідальності особи за свій майбутній національно орієнтований життєвий вибір. Визначальну роль у забезпеченні підготовки конкурентоспроможної молоді до відновлення та розвитку країни покладено на сім обов’язкових дисциплін: українську мову і літературу, історію України, англійську мову, математику, фізичну культуру і захист України. На жаль, таке кар’єрне консультування передбачає вивчення мистецтва лише як вибіркової дисципліни, художньо-творчого додатку до трьох основних кластерів – мовно-літературного, суспільно-гуманітарного і STEM. Цим зумовлена деяка еклектичність і синестезійність тематики одного уроку в тиждень у 10-му і двох – в 11-му класах. Такий підхід відповідає новій філософії освіти, визначальною тенденцією якої є інтегроване навчання творчої індивідуальності. 
Спілкування творчих індивідуальностей
Він, як зазначили магістранти, зумовлює доцільність впровадження:
- «хвильових занурень» у інтегроване тематичне навчання;
- проєктних партисипативних занять;
- профорієнтаційних модулів ( допомагають учням краще зрозуміти свої інтереси, сильні сторони та цінності, а також ознайомитися з різними сферами діяльності й усвідомлено обрати подальший освітній або професійний шлях);
- технологій активного навчання.
Їх реалізація на уроках інтегрованого курсу мистецтва у профільній старшій школі потребувала від магістранта набуття досвіду виконання функцій не просто online-тьютора, а синектора – розробника системи взаємодій з іншими членами синектичного колективу, яка спонукає до активізації творчого мислення учнів, пошуку ними неординарних способів генерації нових ідей у процесі інноваційної діяльності.
Він під час регулярного творчого спілкування з учителем-методистом, відвідування уроків інших практикантів і проведення своїх шести занять удосконалювався як аналітик і менеджер інформаційних ресурсів, розробник і конструктор-скрайбер курсів, модулів, фрагментів уроків з використанням інтерактивних мультимедійних інструментів.
Під час уроку
Триває заняття
У такий спосіб відбувалось засвоєння чотирьох типів організації логіки навчання:
- лінійного;
- ієрархічного;
- модульного;
- мереживного.
Пропонований освітній плюралізм сприяв активній участі магістранта-практиканта у побудові індивідуальних освітніх траєкторій старшокласників з чітким усвідомленням: куди? І заради чого? Тобто на засадах всепереможної Любові. Ця проблематика виявлялася і у щоденниках психолого-педагогічних спостережень, і у аналізах уроків та виховних заходів. Вона постала визначальною при проєктуванні і проведенні магістрантами виховних годин (часто доволі дискусійного характеру) і позакласних заходів.
Серед них – Шевченкове свято:
На Шевченковому святі
Натхненні виконавці
Без цього досвіду ми не зробимо й кроку у наближенні до «суспільства гідності».
Кондрацька Л.А.