На факультеті мистецтв ТНПУ провели заняття-перформанс “Від абстрактної ризоми – до квітки надії”

 

Ілюмінована  пітьма  постмодернізму спровокувала повну нездатність  особи  до пікових переживань і спокусила  її до тотальної симуляції. Ще донедавна типовим виходом із цього пекла поставала номадність без карти  ризоморфною зоною естетичного епатажу. Утім, нині  альтернативою такої позиції вихованця виявился модель ієрархічно структурованого паломництва, натхненного харизмою краси  душі, відновленої енергіями любові. Освітня  стратегія такого духовного переображення визначає сутнісний зміст усіх без винятку дисциплін, які вивчаються  на факультеті мистецтв, зокрема курсу музичної антропології для магістрантів спеціальності  0.25 Музичне мистецтво і 014.13 Середня освіта (Музичне мистецтво).

Спробою активізувати  магістрантів до  означеної проблеми постала технологія IKEA, тобто надання їм можливості самим попрацювати над змістом лекції, зокрема на тему: «Музичний постмодернізм: національний контекст». Вони досліджували її сутність у двох малих групах: перша мала підготувати чотирихвилинний інтерактив, а друга інтерв’ювала запрошеного на лекцію перформера і модерувала спілкування з однокурсниками. Метод “не-есе” (О’Доннелл) дозволяв магістрантам доволі вільно інтерпретувати тему. Критеріями ефективності виступів постали креативність, переконливість і привабливість власної версії сенсу представленої «інтонованоїбезвиході». 

Чим приваблює такий house (створений ді-джеями і продюсерами Чікаго у 80хх)? Це гра, ритмічна гра у безсвідоме, щоб не заблукати у лісі «аватарових діалогів» (Володимир Коневич. мММ-12)

 
Постмодерністська електронна і алгоритмічна музика – це суцільна метатекстуальність. «Я» не такий , як усі? А може «Я»– «не я»? (Сніжана Тупісь. мММ-12) 

 
Хіба може бути національний ПОСТ- пустим дзеркалом? Цю думку геніально спростовують О.Козаренко, Ю.Л.Колодуб, В.Рунчак, Є.Станкович і інші (Пержило Роман. мСОММ-11)

 
Виконуючи фрагменти ПОСТ-музики, мимоволі попадаєш у ситуацію вибору: між «карнавалом емоцій» і «наукою про дух» (Олександр Івасюк. мММ012)

 
Неприборканому бунту пост-перформера В. Сильвестров протиставив  інтоновану молитву у «Літургійних піснеспівах»,  «Всеношніх піснеспівах» і «Псалмах і молитвах» (Тетяна Смоляк мСОММ-11)

На завершення заняття-перформансу  магістранти слухали візуалізовані фрагменти театралізованого музичного дійства для хору та оркестру «ПСАЛЬМИ ВІЙНИ»  Євгена Станковича   (на лібрето Василя Вовкуна). Це створило благодатну нагоду ще глибше пережити метафору виходу із «тунелю»  постмодернізму.